пам'ятки Львова 2)

Ще одна архітектура, яка може зрівнятися по красоті з європейськими палацами.

Зо́лочівський за́мок — замок, пам'ятка історії і культури національного значення. Розташований у місті Золочеві, що вЛьвівській області (Україна). Музей-заповідник «Золочівський замок» — відділ Львівської галереї мистецтв. Замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».

Упродовж віків замок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад.

Замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та ровами з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в'їзної вежі розташований Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів.

Замок представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам'яток типу «palazzo in fortezzo», тобто поєднує функції оборони та житла.

Оборонні споруди Золочівського замку — це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст — реконструкція.

У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, Великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.

В'їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.

пам'ятки Львова)

 Ми часто їздимо в Європу, але рідко знаємо про архітектурні пам'ятки України.

Підгоре́цький за́мок  — пам'ятка архітектури епохи Ренесансу. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Українка з кримськотатарською припискою

Приїзд відомої співачки, а з недавнього часу ще й актриси Джамали став незвичайною подією. У рамках гастрольного туру Україною на підтримку міні-альбому «Дякую» 31 березня, Джамала дала концерт у Львові. Особливість концертної програми, з якою Джамала гастролює цими днями, - у тому, що вона об’єднала в собі найкраще у творчості виконавиці за останніх п’ять років. А 1 квітня 2015 року в Львівській Медіатеці пройшла зустріч співачки з українським народом. Поспілкуватися з молодою жінкою прийшло чимало охочих, атмосфера була приємною та невимушеною.

Джамала - українська оперна і джазова співачка кримськотатарського походження, яка виконує авторську музику на стику джазу, соулу, світова музика і ритм-н-блюзу, електронної музики і госпела. Популярність Джамалі приніс виступ на Міжнародному конкурсі молодих виконавців «Нова хвиля 2009» в Юрмалі, де вона отримала гран-прі. Протягом 2014-2015 років набула популярності завдяки ролі Ольги Левицької, яку вона зіграла в фільмі «Поводир».

-     Скажіть будь-ласка як Ви ставитесь до сучасних переселенців з        Криму?

-     Я зараз теж у Києві живу, але з кримською пропискою, і тому я є переселенець.

Тому я знаю, як це - бути не вдома і хотіти їхати додому. Тому що я знаю, що я

була вдома в серпні. Тому що я зустрілась з батьком вперше за ці півроку у

Львові. Тому що тільки сюди він міг доїхати.

-          Що Ви можете сказати про ставлення до вас ваших друзів-музикантів з Росії?

-          Відверто кажучи, мене це не хвилює. Я в себе в дома. Я нікого не заставляю співпрацювати зі мною, адже це все відбувається на добровільній основі.

-          Ви будете продовжувати кар’єру актриси?

-          Я щаслива, що мене запросили знятися в фільмі «Поводир», це було надзвичайно. Після такого фільму тільки «велике кіно». Такі шедеври, як «Поводир» заслуговують, щоб на них звернули увагу. Але мені б хотілося б долучитися до проекту татарського кіно, яке розкривало деградацію кримських татар. Ось така в мене давня мрія.

-          Вам сподобалось як ви зіграли в фільмі?

-          Я доволі самокритична людина, тому коли дивлюся на картину фільму, розумію, що могла б краще. Більшість моїх сцен було видалено. Сказати, що мені подобається-це сказати, що я дійшла до вершина. Хочу додати, що фільм я так і не подивилась повністю, мені стало погано впродовж  15 хвилин. Для мене подібні картини дуже болісні і я, як творча особистість сприймаю дуже близько до серця.

-          Що для Вас, Джамало, залишається пріоритетом музика чи кіно?

-          Музика! Тут я залишаюся сама собою. Це мої відчуття, емоції, мій внутрішній світ. Якщо маєте бажання знати як мої справи, то прослухайте мої пісні, адже в них вся «я». Все, що я хочу сказати, я втілюю в слова пісні.

-          Який найяскравіший спогад про Вам Крим?

-          Мій Крим – моя родина: бабуся, дідусь, мама, тато… це пісня. Рідна для моєї душі пісня, яку я знаю ще з дитинства.

-          Відкрийте свій один секрет творчості.

-          Я зануда-музикант. Найбільше ненавиджу спорт, але змушена підтримувати своє тіло в формі. Щотижневі тренування забирають багато сил, але в той же час з’являється нова енергія для творчості. Я керуюсь одним висловом: «Навіть найдурніший задум можна виконати майстерно».

-          Щоб Ви хотіли сказати на останок?

-          Хочу побажати всім щастя та побільше приємних почуттів, щоб українська культура збагачувалася тільки справжніми шедеврами.

В кінці гості та студенти мали можливість сфотографуватися із зіркою та взяти в неї автограф. Кримчани, які прийшли на зустріч, плачучи прощалися з нею.

It`s me

 Щоб краще Ви мене зрозуміли)

Перший запис нової зірки)

Звичайно, аудіо я робила вперше! Признаюсь, що неочікувала зустріти надтоговіркого священника)))

Місто еротики

Звісно, шо перші кроки завжди важкі, навіть якщо ти не дитина. Ось і прийшов мій перший крок, крок, де я вчилась робити відео. 

Думати і робити - різні значення для життя!

Політична діяльність верхівки влади завжди залишалася поза завісою. Рідко можна було б побачити картину з відвертим глузуванням над державними діячами. Однак творці фільму «Хвіст виляє собакою», спробували відтворити ту картину, яку рідко хто може побачити та проаналізувати самостійно.

Це американська комедійна драма режисера Баррі Левінсона, що вийшла 1997 року. Головними героями є актори Дастін Хоффман і Роберт де Ніро.

Фільм починається з фрази: «Чому собака виляє хвостом? Тому що вона розумніша за хвоста. Якби хвіст був розумніший, то він би виляв собакою». Не всім відразу вловима суть цієї фрази, але згодом все стває на свої місця, тобто зрозумілим.

З перших хвилин фільму розумієш, що в політичній владі не так все гладко і невинно. Чим більше ти маєш, добиваєшся, тим більше ти тонеш в болоті зла та корупційної системи, де гроші вирішують все, навіть вартість людському життю. Безумовно, ми, як виборча сила, потребуємо якоїсь найпростішої інформації про кандидата, але часто замість неї та простої  допомоги людям, рішучих дій від політичного діяча, нас кормлять майстерно відточеною акторською грою, яка по суті неварта нічого.

Фільм «Хвіст виляє собакою» розкриває секрети найвисокопоставлених діячів, їхні акторські здібності та можливості. З другої сторони розкриває всю могучість ЗМІ, адже іменно через телебачення герої фільму вводять в оману всю країну. На превеликий жаль люди є звичайними ляльками, якими керує політична банда. Суспільство є настільки довірливим, що «їсть» усе, що подає ЗМІ.  Впенено можна сказати, що режисер Баррі Левінсон змушує глядача не переглядати фільм, як розвагу, а як привід замислитись.

Звичайно, що після перегляду я почала порівнювати ту розіграну ситуацію з ситуацією у нашій країні, знайшовши на жаль багато спільного. 

Короткий сюжет фільму: Президент США втягнутий в сексуальний скандал. До виборів залишаються лічені дні, а дана ситуація значно знижує рейтинг президента та знижує шанси на його майбутнє переобрання. То ж необхідно відвернути увагу виборців від цього скандалу. Саме тому обираються декілька розумних людей, які зробили гучну сенсацію, для того щоб відвернути увагу громадськості від цього всього галасу. Такою сенсацією стала хоч і вигадана, але досить правдоподібна   війна з Албанією. Швидко придумується загроза терористичної.

З першого погляду видно набиту руку оператора, вдало підібрані крупні плани, які допомагають вникнути в глибини фільму. Широка динаміка розвитку кадрових сюжетів, які легкі для сприйняття і не заплутують глядача. Все йде по порядку, що дозволяє робити висновки, дивлячись на той кадр.  

Цей фільм є проявом хитрості, підступності, гумору та розуму, які вдало поєднуються й зображують необхідну картинку. Все остаточно вирішується в кінці, і заголовок стає зрозумілим: голова-це державна влада, хвіст-народ. Ніколи в історії влада не підкорялась народній думці. Вана – незалежна! Тут і власне постає проблема взаємостосунків в державі, складних стосунків «розумних людей», роботи в колективі, жага до збагачення та популярності, лицемірства, солодкої брехні! Не менш важливий фактор - це гіпнотизування та вплив на свідомість людей сучасними засобами масової комунікації.  

Думаю такі фільми надихають на створення чогось великого, незвичного. Можливо варто відкрити світ "своїми очима" для інших!

Релакс-це для нас

Признаюсь, подорожі- це найулюбленіша справа. Якби запропонували поколосити навкруг світу за 80 днів, я б не відмовилась. Рюкзак на поготові))))
Секретик: відвідала Польшу ( ну менталітет вражає), Угорщину ( запам'ятався перець причому гострий), Австрію (мила країна невраховуючи тільки Мацаренії, її забагато), Чехія ( моя друга Батьківщина; магія то моє!), Німечина ( стримано но вишукувано, погуляла так погуляла), Словакія ( якщо чесно так собі, нічого вражаючого і... мені було нудно).
Та можливо скоро ще охарактеризую якусь націю.
А зараз моя рідна та неповторна Україна.
Україна. На перший погляд Україна здається повністю звіданою і обкатаною вздовж і впоперек. Але це тільки на перший погляд. Поїхавши в будь-який з наших українських турів, ви будете приємно здивовані і вражені тим, скільки ще приємних сюрпризів ховає наша Батьківщина. Це і середньовічні замки, загублені в сільській глушині (добератимесь годинами і молитимесь поскоріш вибратися з відти, зато екстрим), і маленькі львівські дворики, які не побачиш з вулиці, це і масивні монастирі, за стіни яких не так просто потрапити, і затишні закарпатські виноробні, в яких привітний господар приділить свою увагу кожному гостю. А ще загублені церковці, старовинні особняки, таємничі підземелля, моторошні печери, оповиті безліччю легенд і переказів. Україна - як книга, яку тільки-тільки почав читати, і все найцікавіше ще попереду.
Одеса, Львів, Київ, Донецьк, Запоріжжя та інші. Всі ці міста популярні в тупистів. У 2015 році потік бажаючих відвідати Україну удвоїлося. Лідером стало місто Львів. Найбільше приїєють сюда, і це правильний вибір (тут є на шо подивитися).

Але як в Україні може розвиватися туризм, якщо є ряд політичних проблем, які портять загальну картину!

Все буває вперше)) Чи просто інфографіка!

Вирішила якось створити інфографіку, чесно скажу страдала цілу ніч, але то того варте. Як вияснилось-це легкий спосіб подачі інфломації. Коротко влучно та ше й з картинками. ВОНО як комікс. Я вважаю, що перша моя робота не досконала, але з дешею. НЕ СУДІТЬ СТРОГО!!!!

Але створюючи цю графіку, я знайшла ще один цікавий матеріал. Це проблеми туризму в країнах, зокрема і в Україні.

Реалії сьогодення

Одним із найважливіших питань сучасного суспільства є проблема дитячої інвалідності, з урахуванням її медичного, соціального і економічного значення. В Україні, як і у всьому світі, спостерігається невпинне зростання кількості дітей-інвалідів, а проблема набуває загальнодержавного характеру. За даними державної статистики, у 2009 р. серед причин інвалідності дітей віком 0-17 років 55,2% становлять вроджені вади розвитку, 37,9% – хвороби нервової системи і 29,6% – розлади психіки та поведінки. Накопичення тяжких розладів здоров’я у дітей зумовлюють серйозні соціальні, економічні та морально-психологічні проблеми як для самої дитини, так і для її сім’ї. Соціальна ізоляція, в якій знаходиться більшість сімей, що виховують дітей-інвалідів, посилює психічну травму, викликану інвалідністю дитини.

Це в свою чергу призводить до створення нездорової емоційно-психологічної обстановки в родині та розвитку різноманітних психічних порушень як у дитини, так і в батьків. Незважаючи на зростаюче число реабілітаційних клінік, спеціалізованих інтернатів, дитячих садків, санаторіїв, денних стаціонарів тощо, проблеми дітей-інвалідів в нашій країні не втрачають своєї актуальності. Для подолання цієї проблеми рішенням Вченої ради Міністерства охорони здоров’я було схвалено концепцію вдосконалення неврологічної допомоги дітям України та затверджено модель медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи «Тандем – партнерство», «Дитина – сім’я – фахівець». Дана модель медико-соціальної реабілітації впроваджена в усіх регіонах України (в системі МОЗ функціонує 41 центр (відділення) медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи). 

На сьогоднішній день через війну на східній Україні, страждають безневинні діти. Дедалі більше діти втрачають батьків, нервоо-психологічний стан підірваний, в кінці-кінців дитина-інвалід! Різні соціальні служби роблять все можливе, щоб допомогти нецпсним діткам, але і їхні сил замало. Тож врезультаті надмірну егоїстичність простих громадян, а зокрема політиків майбутнє нашої нації залишається під загрозою.
Безумовно, що велику відповідальність несуть батьки дітей, та неменш важливу роль віддається для верхівки влади держави, яка повинна забезпечити і думати перш за все за їхнє майбутнє. Ще одною проблемкою в Україні є енергозберігання та газопостачання.

Один раз у житті

Варто згадати, що наприкінці травня Випускний вечір.
Почнемо з двох «писків сезону»: грецької витонченості і безтурботного міні. Раніше короткі випускні сукні були моветоном, проте останніми роками вони стають усе більш популярними. Тут потрібно відзначити, що по характеру вони ближче до маленького чорного плаття, чим до зайвої відвертості. Наприклад, Zuhair Murad пропонує рівний крій і довжину, що закриває коліна.

Як правило, коротка сукня для випускного не має рукавів і з рівною лінією силуету. Проте допустимі відступи, наприклад, розкльошений силует (Alexis Mabille) або короткі рукави. Довгий рукав добре зрівноважить ультракоротку спідницю (Kaufmanfranco).

Тепер про випускні сукні в грецькому стилі. Це ідеальний варіант для урочистої події в гімназіях або інших учбових закладах із строгою політикою. З одного боку, ви дотримуєте дресс-код (довжина максі, класичний крій), з іншої — вигідно подаєте фігуру і отримуєте небувалу легкість руху, адже широка струмуюча спідниця дозволяє танцювати. Почерпнути ідеї ви можете в Issa і Elie Saab, а Zuhair Murad поєднує шовковий летючий низ із скульптурним напівпрозорим верхом, але це — для класичного випускного балу.
Для випускних у вищих учбових закладах підійдуть вечірні випускні сукні (J.Mendel і Donna Karan), які підкреслюють жіночність і одночасно приховують в собі нотки провокативності.
Вибрати сукню, яка б ідеально підкреслювала красу насправді важко. Втбір великий, але не ми маємо власного стиліста, який зробив цей тяжкий вибір за нас. Вибір зачіски, макіажу - не складний. Це лише додаток до головного випробування.
Надмірні переживання перед випускним вечором через здачу екзаменім призводить до ряду захволювань, що згодом може перерости до інвалідності.