Думати і робити - різні значення для життя!

Політична діяльність верхівки влади завжди залишалася поза завісою. Рідко можна було б побачити картину з відвертим глузуванням над державними діячами. Однак творці фільму «Хвіст виляє собакою», спробували відтворити ту картину, яку рідко хто може побачити та проаналізувати самостійно.

Це американська комедійна драма режисера Баррі Левінсона, що вийшла 1997 року. Головними героями є актори Дастін Хоффман і Роберт де Ніро.

Фільм починається з фрази: «Чому собака виляє хвостом? Тому що вона розумніша за хвоста. Якби хвіст був розумніший, то він би виляв собакою». Не всім відразу вловима суть цієї фрази, але згодом все стває на свої місця, тобто зрозумілим.

З перших хвилин фільму розумієш, що в політичній владі не так все гладко і невинно. Чим більше ти маєш, добиваєшся, тим більше ти тонеш в болоті зла та корупційної системи, де гроші вирішують все, навіть вартість людському життю. Безумовно, ми, як виборча сила, потребуємо якоїсь найпростішої інформації про кандидата, але часто замість неї та простої  допомоги людям, рішучих дій від політичного діяча, нас кормлять майстерно відточеною акторською грою, яка по суті неварта нічого.

Фільм «Хвіст виляє собакою» розкриває секрети найвисокопоставлених діячів, їхні акторські здібності та можливості. З другої сторони розкриває всю могучість ЗМІ, адже іменно через телебачення герої фільму вводять в оману всю країну. На превеликий жаль люди є звичайними ляльками, якими керує політична банда. Суспільство є настільки довірливим, що «їсть» усе, що подає ЗМІ.  Впенено можна сказати, що режисер Баррі Левінсон змушує глядача не переглядати фільм, як розвагу, а як привід замислитись.

Звичайно, що після перегляду я почала порівнювати ту розіграну ситуацію з ситуацією у нашій країні, знайшовши на жаль багато спільного. 

Короткий сюжет фільму: Президент США втягнутий в сексуальний скандал. До виборів залишаються лічені дні, а дана ситуація значно знижує рейтинг президента та знижує шанси на його майбутнє переобрання. То ж необхідно відвернути увагу виборців від цього скандалу. Саме тому обираються декілька розумних людей, які зробили гучну сенсацію, для того щоб відвернути увагу громадськості від цього всього галасу. Такою сенсацією стала хоч і вигадана, але досить правдоподібна   війна з Албанією. Швидко придумується загроза терористичної.

З першого погляду видно набиту руку оператора, вдало підібрані крупні плани, які допомагають вникнути в глибини фільму. Широка динаміка розвитку кадрових сюжетів, які легкі для сприйняття і не заплутують глядача. Все йде по порядку, що дозволяє робити висновки, дивлячись на той кадр.  

Цей фільм є проявом хитрості, підступності, гумору та розуму, які вдало поєднуються й зображують необхідну картинку. Все остаточно вирішується в кінці, і заголовок стає зрозумілим: голова-це державна влада, хвіст-народ. Ніколи в історії влада не підкорялась народній думці. Вана – незалежна! Тут і власне постає проблема взаємостосунків в державі, складних стосунків «розумних людей», роботи в колективі, жага до збагачення та популярності, лицемірства, солодкої брехні! Не менш важливий фактор - це гіпнотизування та вплив на свідомість людей сучасними засобами масової комунікації.  

Думаю такі фільми надихають на створення чогось великого, незвичного. Можливо варто відкрити світ "своїми очима" для інших!