Українсько-історичний блокбастер

Ніколи не думала, що режисерів зацікавлять такі трагічні, мало відомі, українсько-історичні події, як переслідування та ліквідування Кобзарів. Адже побачити в нинішній час на екранах кінотеатру українську стрічку є непросто, не кажучи про картину, яка розкриває сторінку з  життя української нації!

Сценарій «Поводиря» написав сам режисер, Олесь Санін, а перші зйомки планувалися ще 10 років тому, але в українській казні не знаходилося коштів для реалізації цього проекту. Пізніше сценарій був доопрацьований Ірен Роздобудько, але й це були не останні зміни. Вже безпосередньо на підготовці до зйомок його повністю переписав Олександр Ірванець, він же, до речі, з'являється в кадрі в ролі писаря НКВС. А в декількох інших епізодах можна побачити ще одного літератора - Сергія Жадана, він грає поета, читає вірші. Таке скупчення письменників сучасності не зустрінеш більше ні в одному фільмі, це відбувається в перший раз за всю історію українського кінематографа.

Сюжет: Початок 30-х, Радянська Україна, часи індустріалізації, колективізації, Великого голоду та ліквідації інтелігенції. Міхала Шемрока, американського комуніста, який приїхав в Україну будувати завод, вбивають. Його сина Пітера рятує від переслідувачів чудо — кобзар Іван Кочерга, і хлопчик стає його поводирем.

Дія кінострічки відбувається в 30-і роки під час з'їзду в українських кобзарів, що закінчилося дуже сумно - розстрілом. Цинічне вбивство музикантів відбулося заради зміцнення радянської культури на території Української Республіки. Підтвердження події довгий час ніхто не міг відшукати, всі факти ретельно знищувалися НКВД, в результаті чого не залишилося ні єдиного документа, жодного свідка - всі вони вже давно померли.

Цікавим є те, що у  фільмі знімалися як професійні актори, так і люди «з вулиці». Зокрема, було запрошено близько 60 людей з вадами зору, щоб реалістичніше передати образи кобзарів. До речі, самі звичаї народних співців відтворили досить детально, у фільмі використовується навіть їх таємна «лебійська» мова.

Великою несподіванкою було побачити на екрані відому українську джазову співачку Джамалу, яка зіграла у фільмі Ольгу Левицьку – співачку Харківського театру імені Леся Курбаса, хоча досвіду акторської майстерності в неї до початку зйомки не було.

Щодо Пітера Шерлока, якого зіграв талановитий хлопчик з штату Мічиган Антон Грін, то він відмінно справився зі своєю роллю.

Для кожного учасника «поводиря» ця робота виявилася своєрідним експериментом, який вони сприйняли як щось відповідальне, а тому на зйомках виклалися по повній програмі, використовуючи всі свої можливості. Це доводиться участю кінострічки на Одеському кінофестивалі і призом за кращу чоловічу роль, що дісталася Бокланові. Треба віддати належне не тільки акторам, але і всій команді, що створила неповторну атмосферу 30-х років, немає жодного натяку на присутність сучасності. Під час перегляду, що відбувається на екрані настільки поглинає, як ніби ти сам знаходишся в минулому, в радянській епосі.

Але не все так ідеально як здається, у фільмі є декілька недоліків: найперше -неправдоподібність володіння українською мовою американського хлопчика. Інша — обмеження території України до простого дворика, в якому не можна пройти, не зустрівши свого ворога або переслідувача. Плюс до всього, кобзарі показані як надлюди. Головна проблема фільму в тому, що автори брешуть нам. Кіно рекламують як епічне полотно. Безліч глядачів цьому вірять і істинно хвалять. Тільки вся ця епічність і велике кіно заховані десь аж надто далеко і глядач зі смаком так їх і не знайде. Чергова дивна практика продажу серіалу як кіно.

Але це не можна назвати випадковістю, саме таке кіно потрібне зараз для народу і для влади, і не тільки з метою показати, як чудово бути патріотом. «Поводир» – естетично досить вдала картина, адже фоном подій є живописні краєвиди міст України, а саме, Харкова, Чернігова, Києва та Дубна. 

У кінострічці представлений глибокий художній задум, що дозволяє переконатися, що всі національні ідеї є не що інше, як хмільні танці та пихатий парад на День Незалежності.

У цьому сенсі картину можна вважати потенційним блокбастером, так як «Поводир» запросто може стати конкурентом, провідним голлівудським і не тільки історичним фільмам.