Українське «ельдорадо»

Янтар, бурштин, амбер - так називають природну органічну сполуку, щільну і в’язку за природою, тьмяні і прозорі за структурою. Використовується для виготовлення ювелірних прикрас, у парфумерії та народній медицині. Поклади такого цінного каміння є в Україні. Найдавнішу згадку про бурштин зафіксовано на клинописній табличці — пам'ятці писемності Х ст. до н. е. У всі часи люди описували красу та властивості «сонячного каменю», або «сліз Геліад», вивчали легенди, в яких опоетизовано виникнення так званого «горючого каменю».

Останніх півроку в північних районах Житомирщини почастішали випадки виявлення міліцією незаконного видобутку бурштину. Поблизу одного з сіл Коростенського району рейдова група виявила двох чоловіків, які за допомогою спеціального устаткування розмивали ґрунт. Як виявилося, для видобутку покладів бурштину. Чоловіки – жителі різних областей, ніде не працюють. Як вони пояснили правоохоронцям, незаконно видобуте цінне каміння сподівалися в подальшому реалізувати. На місці події було вилучено помпу, призначену для розмивання ґрунту, та пожежні рукави.

Начальник УДСБЕЗ УМВС Житомирщини Сергій Вязмікін зазначив: «За  фактом незаконного видобутку надр відкрито кримінальне провадження (ч.2 ст.240 Кримінального кодексу України). Заходи міліції нині спрямовані на встановлення осіб організаторів незаконного видобутку та притягнення їх до відповідальності. За порушення правил охорони надр діючим законодавством передбачено обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. Варто згадати, що на території України знайдені декоративні вироби з бурштину в скіфських курганах, але таких «вибухів» бажання оволодіти всім, я ще не бачив!»

 За декілька місяців 2014 року працівники міліції викрили та задокументували відразу понад два десятки випадків незаконного видобутку надр. Затримано понад 60 осіб, 12 з них уже офіційно оголошено про підозру. Водночас матеріали кримінальних проваджень за 4 фактами направлено до суду.

Жителі Житомирської області говорять, що це вперше, коли смертельні випадки за місяць дорівнюють за рік;  приїжджих в два рази більше ніж мешканців; всі в прямому сенсі одержимі жагою до багатства. Велика кількість незаконного діяння бандитських угрупувань, неоподатковане видобування призводить до нелегального вивозу природного надбання України, через що і власне вбивства, незахищеність жителів області, а правоохоронні органи закривають очі на таке. Звісно для загального вигляду і підтримання репутація, вони щось та й роблять, але це все тільки для галочки!

Нещодавно на Волині виявили та затримали групу людей, що займалася незаконним видобутком бурштину. Серед затриманих упізнали колишнього працівника внутрішніх органів та людей з кримінальним минулим.Досить гучним скандалом вибухнула на Рівненщині витівка невідомих молодиків, які з автоматами та погрозами бралися видобувати із надр лісів сонячний камінь.Однак подібні спроби незаконно нажитися на покладах рідкісних та корисних копалин спокійно проходять на Волині.

З власних джерел журналістам інтернет-видання «Під прицілом» стало відомо, що 13 вересня цього року працівники Маневицького райвідділу спіймали «на гарячому» та затримали групу людей, яка саме видобувала бурштин на території урочища «Ліса», що знаходиться поблизу села Гута-Лісівська Маневицького району.

Згодом вдалося з'ясувати, що на місці було затримано 14 осіб, серед яких пенсіонер МВС Юрій С., киянин Дмитро Г. та житель Рожищенського району Іван Л.

Вищезгадані особи свого часу були під пильним наглядом УБОЗу та навіть перебували під вартою.Порушників затримали саме у момент «роботи», а тому правоохоронцям вдалося ще й зафіксувати та конфіскувати техніку, якою копачі розмивали верхні шари ґрунту, а це – пожежні рукави, мотопомпа, генератор та лопати.

Очевидець-журналіст свідчить: «За кілька днів мафія перекопала більше 15-ти гектарів лісу в Маневицькому районі, де - начебто - знайшли покладі дорогоцінної смоли. Нелегали не пускають до лісу навіть місцевих мешканців. А напередодні, коли правоохоронці та нацгвардія намагалися припинити незаконний видобуток, копачі перекрили міжнародну трасу Київ-Варшава. 80 осіб вже заарештовані. Охочі збагатитися поводять себе зухвало та агресивно і погрожують знову перекрити трасу, якщо їм заважатимуть копати. Далі - про ситуацію на Волині, яка перетворюється на дикий Захід. 80-х затриманих, чотири автомобілі на штафмайданчику та кілограм бурштину-сирцю. Так напередодні у маневицькому районі Волині завершилася спецоперація правоохоронців по затриманню нелегальних копачів бурштину. Тих, кого спіймали на гарячому, змусили назад закопувати ями. Серед таких - Анатолій із сусідньої Рівненщини. Свою вину заперечує.»

 Чому ж тоді в Житомирській області «чорний бізнес» розвивається значно в більших масштабах ніж на Волині, чи в Рівненській області? Відповідь проста, в Рівненській області всі ділянки поділені, кимось контролюються, можливий тільки перерозподіл сфер впливу, що й відбувається там час від часу. А ось північ Житомирщини – цілина, приходь і працюй. Як мінімум чотири райони, так би мовити, до послуг «старателів»: Коростенський, Олевський, Лугинський та Ємільчинський. Залягає «сонячний камінь» у нас неглибоко, в окремих місцях виходить прямо на поверхню, переважно у вигляді розсипищ. Чимало ділянок бурштину в нашій області знаходиться на території Поліського заповідника та державних заказників, тобто у безлюдних місцях. Тобто, умови для «старателів» просто ідеальні.

Фахівець з надр Дмитро Вій про поклади бурштину та його цінність: «Поклади поліського «сонячного каменю» знаходяться у трьох областях: Волинській, Рівненській та Житомирській. Порівняно з прибалтійським та  польським бурштином, поліський камінь значно цінніший. Попит на поліський бурштин в Україні мізерний, тому збувається камінь переважно за кордоном – в країнах Західної Європи та особливо цінується в Китаї, Кореї, Японії та Індії.

Волинь – Рівне – Польща – таким є традиційний шлях бурштинової контрабанди, де сам бурштин переробляється й продається як ювелірна продукція і бурштинова кислота. Ціна бурштину в Україні на «чорному» ринку коливається від 200 до 4500 умовних одиниць.Вартість одного камінця залежить від його розмірів та якості:
бурштин фракції «2» вартує від 200 доларів, фракції «5» - від 400 доларів, фракції «10» - від 800 до 1200 доларів. Самоцвіти фракції «15» коштує від 1200 до 1800 доларів, фракції «20» - від 1800 до 2400 доларів, фракції «50» - від 2500 до 3800 доларів та «сотку» оцінюють від 4000 до 4500 доларів.
За неофіційною інформацією, упродовж року українсько-польський кордон перетинає близько десяти тонн поліського бурштину, що орієнтовно становить 1 мільйон доларів. А потім спливає за в Китаї, Польщі, Європі і навіть в Америці »

Враховуючи всі факти та дані, які є на сьогодні, можна сказати, що нашій владі вигідна така ситуація, яка склалася в нас на півночі України.  Іншими словами, якби законодавці прийняли законодавчу базу під поняття «приватні старательні роботи», і тим самим дати місцевим людям законні права на добування бурштину та права підприємцям, або ж відкрили державні заводи, то б багато жертв та насильства не було б, велика сума грошей йшла в державну казну, а не в комусь в кишенню.

Проблема саме у діючому законодавстві, згідно з яким, щоб зайнятися добуванням бурштину необхідно витратити біля трьох-чотирьох років на всі дозволи, а також колосальні кошти. В законодавстві слід передбачити таку форму господарювання як, наприклад, артіль, яка, як відомо, працює на принципах старательного добування.

Як я бачу артіль в тому ж Коростенькому районі. Це офіційно працююче підприємство, воно має технологічне обладнання, навчений персонал, дотримується законодавства щодо надрокористування, охорони праці та  екології (після добування бурштину потрібно проводити рекультивацію та інші роботи з відновлення земель та їх можливого повернення у первинний ландшафтний стан). Працівники будуть захищені законом, їх не потрібно буде «кришувати». Зміниться робота і для контролюючих органів. Вони мають контролювати ці артілі, винних притягувати до відповідальності, але в рамках законодавчого поля, а не в рамках боротьби з конкурентами. Але як відомо з фактів та аргументів, можна з упевненістю сказати, що такий варіант нікого не влаштовує, простіше просто дати хабара та найняти декількох охоронців, ніж іти по правильною дорогою, тобто законодавчим.